Алгоритм дій інструктора при першій допомозі на човні

Дайвінг-інструктор – це сертифікований професіонал, який навчає людей підводному плаванню з аквалангом та забезпечує їхню безпеку під водою.

Головні обов'язки дайвінг-інструктора

1. Навчання: Проведення теоретичних занять, тренувань у басейні та на «відкритій воді» (у морі/озері).

2. Безпека: Контроль за станом здоров'я студентів, перевірка спорядження перед зануренням та мінімізація ризиків.

3. Гід: Супровід сертифікованих дайверів на підводних екскурсіях.

4. Сертифікація: Оцінка навичок учнів та видача міжнародних ліцензій (наприклад, PADI, SSI, CMAS).

Як стати дайвінг-інструктором

1. Пройти шлях від новачка (Open Water Diver) до професійного рівня (Divemaster).

2. Набрати необхідний мінімум занурень (зазвичай від 60 до 100+ залежно від асоціації).

3. Успішно скласти спеціалізований курс підготовки інструкторів (IDC) та іспит (IE).

Ключові якості

• Залізний спокій та стресостійкість.

• Відмінна фізична форма та плавальні навички.

• Вміння зрозуміло пояснювати складні правила фізики та фізіології.

Важливо: Справжній інструктор завжди має при собі активний статус (ліцензію, що оновлюється щорічно) і страховку. Перевірити його статус можна на офіційному сайті його навчальної асоціації за особистим номером.

Перша допомога дайвінг-інструктора на човні

Надання першої допомоги на дайв-боті (човні) має свою специфіку: простір обмежений, хитавиця ускладнює маніпуляції, а до берега або швидкої допомоги потрібно плисти.

Нижче наведено покроковий алгоритм дій інструктора при виникненні надзвичайної ситуації (НС) після занурення (підозра на ДКЛ, баротравму легень, утоплення або серцево-легеневий арешт).

1. Першочергові дії (Оцінка та безпека)

• Забезпечити безпеку: Переконайтеся, що човну, команді та самому інструкторові нічого не загрожує (качка, шторм, гвинти, що працюють).

• Вийняти потерпілого з води: підняти дайвера на борт (зняти спорядження у воді або затягнути на палубу силами команди). Покласти на рівну палубу.

• Активувати План НС: Гучно сповістити команду човна про НС.

• Наказати капітанові взяти курс на берег/найближчий порт та зв'язатися з рятувальними службами (DAN, МНС, берегова охорона) по рації або телефону.

• Призначити помічника (дайвмайстра або досвідченого дайвера) для контролю за рештою групи на борту.

2. Первинний огляд (алгоритм C-A-B-D)

• Інструктор проводить швидку оцінку стану постраждалого:

• C (Circulation/Кровообіг): Перевірити пульс та наявність сильних кровотеч.

• A (Airway / Дихальні шляхи): Перевірити прохідність шляхів. Очистити рот від блювотних мас, морської піни чи водоростей. Закинути голову (якщо немає підозри на травму шиї) або використати метод висування нижньої щелепи.

• B (Breathing / Дихання): Перевірити дихання (візуально за рухом грудної клітки, на слух і відчуттям видиху щокою). Час перевірки – не більше 10 секунд.

3. Невідкладні реанімаційні заходи

Залежно від результатів первинного огляду, інструктор діє за одним із двох сценаріїв:

Сценарій А: Дайвер не дихає (Клінічна смерть)

1). Негайно розпочати СЛР (серцево-легеневу реанімацію): 30 компресій грудної клітки на 2 штучні вдихи.

2). Використовувати АНД (автоматичний зовнішній дефібрилятор): Якщо є на човні, наказати помічнику принести його. Важливо: перед накладанням електродів насухо витерти груди постраждалого та палубу навколо.

3). Штучне дихання з киснем Якщо є реанімаційний мішок (Амбу) з подачею 100% кисню, проводити вентиляцію через нього.

Сценарій Б: Дайвер Дихає, але непритомний або у важкому стані

> Практично будь-які тяжкі симптоми після дайвінгу (втрата свідомості, параліч, біль у грудях, задуха, дезорієнтація) розглядаються як декомпресійна хвороба (ДКЛ) або артеріальна газова емболія (АГЕ).

1). Покласти у відновлювальне положення: На лівий бік (стабільне бічне положення). Це запобігатиме аспірації блювотних мас і може уповільнити просування бульбашок повітря до мозку при АГЕ.

2). Негайно дати 100% кисень: Для дайвера, що дихає, використовується маска з постійним потоком (Demand Valve — клапан подачі на вимогу, аналог регулятора) для забезпечення максимальної концентрації O_2.

Потік виставляється максимум (15 л/хв для маски з резервуаром).

4. Вторинний огляд та стабілізація

Якщо загрозу життю тимчасово усунуто, інструктор переходить до збору інформації та догляду:

Захист від стихії: Зняти мокрий гідрокостюм (розрізати за потреби), витерти насухо, укрити ковдрою, щоб уникнути гіпотермії. Захистити від прямого сонячного проміння.

Збір анамнезу (за системою SAMPLE): Що болить, які симптоми?

• Чи є алергія на ліки?

• Чи приймав якісь препарати?

• Чи були раніше травми/захворювання?

• Коли останній раз їв/пив?

• Профіль занурення (глибина, час, аварійне спливання, пропущені зупинки).

• Неврологічний тест (якщо дайвер у свідомості): Перевірити координацію, чутливість кінцівок, силу м'язів, реакцію зіниць, орієнтацію у часі та просторі.

• Гідратація: Якщо дайвер у свідомості і немає блювоти, давати пити чисту негазовану воду дрібними ковтками (для зниження в'язкості крові при ДКЛ). При непритомності пити давати категорично заборонено!

5. Документування та передача медикам

• Запис даних: Інструктор фіксує (або доручає помічникові записувати) час початку НС, динаміку симптомів, час початку подачі кисню та параметри останнього занурення (найкраще забрати дайв-комп'ютер постраждалого).

• Передача службі порятунку: Після прибуття медиків або катера берегової охорони передати потерпілого, його дайв-комп'ютер та заповнений аркуш реєстрації НС.

Головне правило дайв-інструктора: Ніколи не припиняти подачу кисню навіть якщо дайверу стало значно краще. Симптоми ДКБ можуть тимчасово відступити, але повернутись із новою силою. Остаточний діагноз та лікування (рекомпресію в барокамері) проводять лише лікарі.

Купити в Україні якісне спорядження для дайвінгу та інших водних занять можна у спеціалізованому магазині Батискаф або замовити через сайт Batiskaf.ua.