Максимальна швидкість занурення у дайвінгу

Підводний світ неймовірно красивий, зі своїми законами та правилами, а також множинними таємницями. Дайвінг дуже корисне та цікаве захоплення для всієї родини. Але, щоб помилуватися цією красою в безпеці, доведеться докласти деяких сил і як слід підготуватися. Як і в будь-якому іншому активному виді спорту, в якому є свої статути та правила, ігнорувати які небезпечно та загрожуватиме Вашому здоров'ю.

Усі аквалангісти повинні знати, що швидкість спливання є найважливішим елементом занурення. В принципі, через це підводні комп'ютери оснащуються спеціальними датчиками, наприклад Suunto EON Core, які вимірюють швидкість спливання, і якщо треба, сигналізують дайверу про перевищення допустимої максимальної швидкості спливання.

В основному всі навчання в дайвінгу, рекомендують виконувати повільний підйом на поверхню води. Візьмемо, наприклад, PADI, у цій організації швидкість спливання не повинна перевищувати 18 метрів за хвилину, але рекомендована швидкість підйому, близько 10 метрів за хвилину. Такий підйом зумовлений різними причинами, такими як накопичення в організмі азоту з подальшим проявом декомпресійної хвороби.

Всі аквалангісти знають, що робити підйом на поверхню води треба повільно. Але багато хто ставить питання, чи існує обмеження за швидкістю спуску на глибину? У цій статті спробуємо розібратися із цим питанням?

Максимальна швидкість занурення

• Чи існує рекомендовано-безпечна швидкість занурення і чим взагалі обумовлений такий процес? На таке питання однозначної немає відповіді, бо немає рекомендованої швидкості спуску під воду, вона відсутня. Але це не означає, що аквалангіст просто повинен стравити все повітря з BCD і каменем піти на дно. Кожен дайвер індивідуально вирішує сам, з якою швидкістю йому занурюватись.
• Контролювати спуск під воду дуже важливо не лише з міркування необхідності вирівнювати тиск у вухах, але й з безпеки дайвера. Якщо занурюватися швидко, особливо це стосується дайверів-початківців, не зможете контролювати намічену глибину або максимально дозволену глибину. Просто можете уткнутися чолом у дно, або перевищити глибину занурення, яка була запланована.
• При швидкому зануренні може статися незапланований контакт із морськими організмами, наприклад коралами. Такими діями можете поранити чи навіть вбити морські організми. Майже всі підводні жителі мають індивідуальний спосіб захисту, якщо їм загрожує небезпека. Якщо аквалангіст не контролює свої дії при зануренні під воду, він може не тільки поранити підводні організми, але й завдати собі різного роду пошкодження.
• Перевищення глибини максимально запланованої або допустимої, здатне зіпсувати весь запланований дайвінг, або призвести до декомпресійної хвороби, з плачевними наслідками.

Баротравма вуха у дайвінгу

Показником яким можна визначити швидкість занурення в дайвінгу може бути таким: здатність кожного аквалангіста індивідуально продуватися (вирівнювати у вухах тиск). Це все залежить від вправності, досвіду та вміння контролювати ситуацію.
Баротравма вуха - це хвороба, що найчастіше зустрічається в дайвінгу, що виникає при швидкому зануренні. Може виникнути гострий біль у вусі, або призвести до пошкодження барабанної перетинки. Пошкоджуються органи дайвера, викликані швидкою зміною тиску, створені різницею між навколишнім середовищем та внутрішніми порожнинами дайвера (легкі, середнє вухо, очі, зуби та повітряно-сні пазухи).
Коли аквалангіст занурюється на глибину, повітря, яке знаходиться в організмі, за законом Бойля-Маріотта починає стискатися в обсязі, а не збільшуватися. При спуску під воду, щоб уникнути баротравми, кожен аквалангіст повинен дотримуватись тієї швидкості, яка дасть змогу зробити необхідну зупинку для вирівнювання у вухах тиску.
Незначним фактором у цьому випадку вважається здатність аквалангіста вирівнювати у вухах тиск, а здатність ця у всіх аквалангістів різна. В індивідуальному порядку, аквалангісти робити занурення на глибину можуть швидко, при цьому тиск вирівнювати у вухах за кілька прийомів і опинитися на запланованій глибині за кілька хвилин. Деяким дайверам це зробити набагато складніше. Щоб уникнути баротравми, аквалангіст повинен робити спуск під воду з тією швидкістю, яка визначити допоможе коли робити зупинку і вирівнювати знову тиск у вухах.

Азотний наркоз у дайвінгу

Таке явище як азотне отруєння чи азотний наркоз остаточно не вивчене вченими всього світу. При спуску під воду на глибину 30 метрів і більше, аквалангіст може відчути вплив азотного отруєння. Такий стан може бути схожим на легке алкогольне сп'яніння, викликане дією наркотичного азоту при вдиханні стисненого повітря з балона.

У дайвера можуть початися ознаки тривоги, запаморочення, складнощі уваги, галюцинації або порушення координації. У найважчих випадках азотний наркоз може призвести до загибелі.

Існує багато причин, які спричиняють азотне сп'яніння: втому, вживання алкоголю або медичних препаратів перед зануренням, стрес, холод, а також підвищений рівень вуглекислого газу. Але найчастіше зустрічаючим фактором азотного наркозу є швидке занурення на глибину.

Якщо спуск під воду зроблений дуже швидко, то коли аквалангіст опиниться на запланованій глибині, рівень вуглекислого газу в організмі спортсмена може тимчасово підскочити. При досягненні запланованої глибини при швидкому зануренні аквалангіст може відчути сильне сп'яніння. Зазвичай такий ефект сп'яніння триває не дуже довго, але якщо Ви не відчували це раніше, він стане для Вас несподіваним. Щоб уникнути азотне отруєння, занурення під воду має проходити під контролем та повільно.

Щоб дайвінг пройшов благополучно і приніс багато позитиву, потрібно дотримуватись усіх правил безпеки, приписаних у статуті дайвінгу. Занурення, так само як і випливання, повинно проходити повільно і розмірено.

Для додаткової безпеки та покращення комфорту, купувати спорядження треба у перевірених місцях України, таких як магазин Батискаф. У магазині можна купити або замовити через сайт спорядження для дайвінгу від провідних компаній світу.

Гідрокостюм для дайвінгу